|
Гуморески
|
|
| Oliver81 | Дата: Понеділок, 26.11.2012, 17:59 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 85
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
| ЧУДО - МОВА
Якось зранку, у вівторок Стефан та Марина,
Увімкнули телевізор... Ну а там - "Новини".
Дивляться...на всіх каналах...
Дідо виступає. І на дуже дивній мові
Він з листка читає: "Трєба трохі пачєкаті,
Всє у нас стабільна...
Папєрєднікі - пракляті, А Юлька - дєбільна"...
Стефан глянув на Мариську,
З подивом питає; "Слухай, що то є за мова? Як ся називає?"
Ну а дідо далі мовить,
Ті слова завзяті: "Трєба браті всім лапату, І ідті капаті."
Стефко всівся на підлогу... На файну...дубову,
Вирішив уважно слухать Тую чудо-мову.
Дідо каже: "Розвєліся, всюду - кровосісі,
Трєба їх поубіраті... Нє морочіть пісі...
І не трєба тута скігліть, Більшє працюваті,
А Луцєнка й Тімашенка... Двох - поубіваті!"
Стефкові на лоба очі Вилізли від того...
Бо подібної "промови" Не чув, не від кого.
А Мариська каже:"Дурню, Що ти розумієш?
В школі мову викладаєш, А от так ..не вмієш!
Це ж така тепер в державі Українська мова,
Її автор - особисто... Пан Прем"єр..Микола."
Стефан каже:"От дожились, Ми на Україні,
Що державою керують Тупорилі свині.
Вони ж навіть розмовляти
Так як слід не хочуть,
Лиш "покращенням" примарним
Голови морочать.
Краще б розмовляв, дідусю,
Ти..відбірним матом,
Де ж так мову можна нищить..
Бійся Бога, брате.
Ви знущаєтесь з народу,
Мало Вам і того,
Ще смієтеся і з мови,
Ніц у Вас святого." Стефко плюнув в телевізор...
Та й пішов до школи:
"Хоч би діти... того діда Не чули ніколи"...
Ну а панові Миколі...
Хочеться сказати:
"Не калічте нашу мову! То є - злочин, брате!"
|
| |
| |
| Oliver81 | Дата: Понеділок, 26.11.2012, 20:04 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 85
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
| Іде вуйко Хрещатиком -
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.
|
| |
| |
| Oliver81 | Дата: Понеділок, 26.11.2012, 20:05 | Сообщение # 3 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 85
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
| Кухлик
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
|
| |
| |
| Oliver81 | Дата: Понеділок, 26.11.2012, 20:06 | Сообщение # 4 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 85
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
| СУПЕРЕЧКА
Матір звуть Елеонора, а батечка - Савка.
Синок у них підростає, ім'я йому Славка.
Батько щирий українець, мати - сибірячка.
- Нє говорі, - учить мати, - гавкаєт собачка.
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт.
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?
- Прошу cлова вибирати, - насупився Савка. -
Це ти мене зараз лаєш, а собака - ГАВКА!
|
| |
| |
| Oliver81 | Дата: Понеділок, 26.11.2012, 20:08 | Сообщение # 5 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 85
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
| РУСЬКОМОВНИЙ ДЕПУТАТ
Коли в Радi у Вврховнiй
Руськомовний виступа,
Ви прислухайтесь, шановні,
Що він меле й телiпа.
- Без единого Союза
Далеко мы не уйдем.
Жить не сможем без России,
Неизбежно пропадем...
- Виступайте на державній! -
Із гальорки хтось гука.
- Перестаньте придираться! -
Чути з іншого кутка.
А йому ж державна мова -
Непотрібна, зайва рiч.
Йому рiдна та, якою
Разговарівал Іллiч.
Проти вищого начальства
Вiн нiколи не ішов.
Що начальство iзрекало,
Те і вiн услід молов.
Не морочилась ніколи,
Твердолоба голова,
Українські чи російськi
Ті начальницькі слова.
Буде три державні мови
Чи чотири, чи одна, -
Ні тiєi, нi цiєї
Вiн не знатиме й не зна.
І його не мучить совість,
І - сумління не гризе...
Тож послухайте терпляче,
Ще чого він наверзе.
- Мы от наших оппонентов
Разных слушаем речей,
А живут они поддержкой
Иностранных богачей.
Потому они им служат,
Что живут за ихний счет! -
Зачекаймо ще хвилинку,
Доки вiн затулить рот.
Зачекаймо й запитаймо:
- А тепер повiдай нам,
За який і чий рахунок
Ти живеш на світi сам?
Ти продуктiв добру купу
Умегенюеш щодня.
Що ж у тебе - є корова,
Власні кури чи свиня?
Може, ти свиню зарізав
І насмажив ковбаси?
Може, з власного городу
Ти картопельку їси?
У народу від нестатків
Уривається терпець,
А у тебе на загривку
Ледь зійшовся комірець.
Ти Росію сильно любиш?
Безперечно, це не грiх,
Але хто ж тебе тримає,
Не пускає до своїх?
Залиши нам Україну,
Не тягни до росiян,
Можеш пупа надірвати,
Це ж тобi не чемодан.
|
| |
| |
| Oliver81 | Дата: Понеділок, 26.11.2012, 20:08 | Сообщение # 6 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 85
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
| МОВА ВЕЛИЧАВА
Якщо в нашій безталанній мові
Набереться двісті тисяч слів,
То за кожне українське слово
Вже поклали сто голів...
Нашу мову величаву
Чуємо не всюди.
І не мова винна в цьому -
Винуваті люди.
Не вживеться щира мова
З кволими рабами,
В яких думка на припоні,
Язик за зубами.
У чиновницьких чуланах,
Де столи дубові,
Де неволя і сваволя,
Тісно нашій мові.
По крамницях та пивницях,
Де й повітря п'яне,
Гасне, в'яне слово наше
Степове, духмяне.
Не для "куплі" мова наша
І не для "продажі".
Не для того, щоб базікать
На ледачім пляжі.
Наше слово не ввібгати
У сухі трактати,
Щоб лакейством хліба кусень
Підло заробляти,
Щоб брехати, щоб дурити,
Забивати баки,
Позичаючи нахабно
Очі у собаки.
На зачовганих асфальтах,
Де смолою пахне,
Наше слово крила губить,
Наша мова чахне...
|
| |
| |
| Oliver81 | Дата: Понеділок, 26.11.2012, 20:09 | Сообщение # 7 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 85
Награды: 2
Репутация: 2
Статус: Offline
| Хай жиє!
Ото колись святкували,
Гуляли та й пили!
Було колись Перше травня,
Тепер відмінили...
А в нас, кимлю, в училищі
Парад ріхтували,
Та й там мені якесь гасло
Нести записали.
Якраз тогди був Великдень,
Забамкали дзвони -
А тут мусиш ципірити
Канцурі червоне!
Шурнув я тим транспорантом
До псьичої буди,
А сам пішов собі в церкву,
Як всі добрі люди...
Певно, був би-м на колінах
Ліз до Станіслава,
Якби знав, що так паскудно
Обернесі справа.
Взьили мене в кабінети —
Люба мамко моя!
Як я собі нагадаю,
Ще сі й нині бою.
Наших тогди трої хлопців
Таке саме втнули,
Але всі сі відбрехали,
Бо мудріші були.
Оден каже, що й'му кістка
У горло попала,
Другий бреше, що корова
Якраз тельи мала,
Третий приніс від докторів,
Що сі спльичий мочи -
Лиш я, дурний, всьо по-правді
Віпалив у очи:
- Як вам ліпше, ніж Великдень,
Ваше Перше мая,
То й'діт собі з прапорами -
Най Бог помагаї.
А я борше люблю їсти
Ковбасу з яйцьима,
Ніж портрети з патиками
Нести вулицьима...
Иой, як я лиш то сказав їм,
Не мав де сі діти!
Тут збіглисі всі партійці,
Зачьили шипіти.
А директор аж посинів,
Хапнувсі за воду:
—Товариші, - кричит в шкльинку,-
Се ворог народу!
За се свьито йшли під кулі
Тисячі повстанців,
А він, - каже, - Перше травня
Проміньив на яйці.
Та ще й гасло пролетарське
Під буду засунув -
Ти ж трудящим всього світу
Гейби в морду плюнув!
Хапнув мене тон, що у нас
Військову читаї:
- Маїш щісті, що у мене
Пистольи немає!
А партійці підтакуют,
Кажут одни одним:
- От, фашиста відкормили
Горохом народним.
Ті то мене мордували
Два дни і дві ночи -
Мені сі вже ні ковбаси,
Ні яєць не хоче.
Два дни їсти, ані пити
Ніц не позвольили,
А по нужді, аж як плакав,
То тогди водили.
Ой, як мене з кабінету
Нарешті пустили,
То я віпив видро води,
Як верблюд в пустини.
Тепер мені Перше травня -
Найрідніше свято,
А Карл Маркс і Фрідріх Енгельс,
Як мама і тато.
Так-їм носив їх портрети
На всьикіх парадах,
А брехати научивсі,
Як радянська влада.
Жіль, що людим перекрили
Шлях до комунізму,
Та я гасло зберігаю:
«Смерть капіталізму!»
Або вночи не раз рявкну,
Як місіць присвіти:
- Хай жиє великий Травень,
Партія й совіти!
|
| |
| |
25. Перший туман літа - перша грибна прикмета.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Поділись в соцмережі:
2024