Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Історія народної вишивки в
Україні іде коренями в глибину століть . Дані археологічних розкопок і
свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид
мистецтва в Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за
свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині
срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженнях
показали ідентичність не тільки одягові, але і вишивці українського
народного костюма XVІІІ-XІ ст. Арабський мандрівник X ст. н.е. у своїх
розповідях про русів згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль,
пам’ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька
століть, але і цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки
орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали
посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської
культури.
У далекій давнині основні
мотиви вишивки відображали елементи символіки різних древніх культів.
Протягом багатьох століть безпосередній конкретний зміст символів на
вишивках губився , але традиції їхнього використання не зникли. За
мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні
(абстрактні), рослинні, зооморфні (тварини).
Геометричні (абстрактні)
орнаменти властиві всієї слов’янської міфології. Вони дуже прості:
кружечки, трикутники, ромби, зиґзаґи, лінії, хрести (прості і
подвійні). Важко судити, який зміст вкладався в ці символи раніш.
Сьогодні на їх основі в народній вишивці широко використовуються такі
мотиви, як "баранячі роги”, "кучері”, "кудрявці”, "гребінці” і ін.
В основі рослинного
орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. Навіть
гранично умовні візерунки виникли в результаті спостереження реально
існуючих у природі форм. В українській вишивці часто використовуються
такі мотиви, як "виноград”, "хміль”, "дубові листи”, "барвінок” і ін.
Деякі з них несуть на собі відображення древніх символічних уявлень
народу. Так, мотив "барвінку” є символом нев’янучого життя, візерунок
"яблучне коло”, розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних
частин в одному кольорі - символом любові. У сучасній вишивці
зустрічається і древній символ "дерево життя ", зображуваний переважно
стилізовано у формі листів і гілок.
У вишивках зооморфних
(тварин) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаби; із птахів -
півень, сова, голуб, зозуля; з комах - муха, метелик, павук, летучі
жуки. У багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідний, властивий
даній вишивальниці, зображеннями, у яких відбиває її індивідуальне
бачення візерунка. У подібних орнаментах виступають у різноманітних,
часто вигадливих сплетеннях (однак зі збереженням традиційних вимог до
композиції) заячі і вовчі зуби, воляче око, луска коропа, баранячі роги
й ін.
Вирішальний вплив на
характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так
називані "техніки”, яких на Україні відомо біля ста. Окремі вишивальні
шви характерні для тих або інших етнографічних районів України, а деякі
зустрічаються також у білоруській і російській вишивках.
Сорочки на Полтавщині
вишиваються головним чином білими нитками, дуже рідко червоними або
сірими. Манішки білих сорочок у старих зразках прикрашалися білим
візерунком, виконаним гладдю. Візерунок обводився чорними або
кольоровими смугами. Техніка вишивання - шов "уперед голкою”,
"хрестик”, шов "за голкою”.
Техніка вишивання
Харківської області має дуже багато загального з формами вишивки, що
установилися в центральних областях України, але їй властиві і зовсім
своєрідні поліхромні орнаменти, створювані напівхрестиком або
хрестиком. Ці орнаменти вишивають переважно грубою ниткою, унаслідок
чого візерунки створюють враження рельєфних.
Вишивки Полісся - простій
і чіткі по композиції. Ромбоподібна лінія геометричного візерунка
повторюється кілька разів. Вишивка червоною ниткою по білому-сірому тлу
льняної полотнини - графічно чітка.
Своєрідною вишивкою здавна
славилася Волинь. Візерунки геометричні, чіткі і прості по композиції.
Чіткість ритму підсилюється однобарвністю вишивок, виконаних червоною
ниткою на білій-сірій полотнині. Вишивки північної Волині вражають
своєю вишуканою простотою. У південних районах області переважають
рослинні мотиви.
Для Чернігівської області
характерні білі вишивки. Геометричний або рослинний орнамент
вишивається білими нитками або ж із украпленням червоного і чорного.
Виконується дуже дрібними стібками, що нагадує бісерні вишивки,
характерні для чернігівських сорочок.
Вишивкам Київщини
властивий рослинно-геометризований орнамент зі стилізованими гронами
винограду, кольором хмелю чи восьмипелюстковими розетками, ромбами,
квадратами. Основні кольори вишивок Київщини - білий,
коралово-червоний, відтінений чорний.
У південних областях
України техніка вишивки має багато загального з устояними формами
центральних районів, однак їй властиві і цілком своєрідні поліхромні
орнаменти, виконувані напівхрестиком або хрестиком.
Для подільських сорочок
характерні барвистість і розмаїтість швів. Типовим є мережка
"павучками”, якою примережують вставки на рукави, клинці.
Використовується і кольорова мережка - "шабак”. В орнаментах
подільських вишивок переважає один колір - чорний з великим або меншим
украпленням червоного, синього, жовтого або зеленого. Найбільш поширені
одноколірні (червоні і чорні) вишиванки, рідше - двох - і триколірні.
На півдні Тернопільської
області типовою є вишивка бавовняними нитками зі згущеними стібками:
окремі елементи обводяться кольоровими нитками, що забезпечує високий
рельєф і колірний ефект. Такі вишивки розміщають уздовж усього рукава
повздовжніми або скошеними смугами від полички до краю рукава.
Велике багатство технік
вишивання характерно для Вінницької області: низь, хрестик, вишивка
розписом, настилання, верхошов (верхоплут), зерновий висновок ,
вирізування; різноманітні види чорних, білих і кольорових мережок.
Поряд з основними швами застосовуються і допоміжні - вишивка розписом,
шов "уперед голкою”, контурні шви, якими обрамляють і з’єднують окремі
елементи композиції.
Характерною рисою
етнографічного району Карпат і Прикарпаття є велика кількість окремих
частин регіону зі своїм колоритом. Кожне село відрізняється від інших
своєрідністю вишивки, багатством орнаменту і неповторністю квітів.
У народній вишивці
Львівської області використовуються різноманітні типи візерунків. У
південних районах орнамент вишивок геометричний, біле тло не
заповнюється, що додає візерункам прозорість і легкість.
На Буковині крім рослинних
і геометричних мотивів користуються зооморфною, вишиваною гладдю
(білою), дрібним хрестиком, штаповкою, крученим швом. Вишивальний
матеріал - бісер, шовк, вовна, срібні і золоті нитки, металеві
блискітки.
Гуцульські вишивки
характеризуються розмаїтістю геометричних і рослинних візерунків,
безліччю композицій, багатством сполучень квітів, головним чином
червоного з жовтий і зеленим, причому домінує червоний колір. Два або
три відтінки жовтого кольору прояснюють вишивку і додають їй золотавий
відблиск.
Для вишивок Закарпаття
характерним є мотив зиґзаґ (”кривуля”) у різних техніках виконання.
Колірна гама вишивок досить широка: червоний сполучається з чорним (при
цьому виділяється один колір - чорний або червоний), застосовуються як
білий, так і багатобарвний орнаменти.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.