Мамо моя, в Україні весна,
Ніжністю вишня  в садах зацвіта,
Проліском сонячний промінь зійшов,
Мамо,а я попрощатись прийшов.

Жити бажав я,матусю,з тобою,
І повінчатися мріяв весною,
Ще й збудувати хотів би я храм,
Й доню назвати,твоїм ім"ям.

Та не судилося...Доля моя,
В Сотні Небесній зорею сія,
Рід наш прославив до скону віків,
Мамо, я жити так дуже хотів.

Мамо не плач,озирнися навкруг,
Скоро розквітне поле і луг,
У незабудках в безсмартнику я,
В звуках сопілки,в піснях солов"я.

Мамо,я гіллка,що плід принесла,
Цвітом безсмертя душа зацвіла,
Жертву мою прийняли небеса,
І Україна  з пітьми воскреса.

Мамо послухай, дзвони як грають,
Замість музик мене проводжають,
День сороковий нині матусю,
Рідна прощай, я вже не вернуся.

3/27/2014

© Copyright: Мария Круль, 2014

Реклама