І знову вечір наступає,

Як добре, що я не одна,

Як добре, що ти є зі мною,

Як важко, коли ти сама.

Коли нема до кого притулитись,

Щоб хтось зігрів тебе своїм теплом,

Тоді на світі важко дуже жити,

Ти, ніби не в човні, а за бортом.

А потім треба випливати,

Бо потонути встигнеш все,

Але і треба, щоб хтось руку зміг подати,

Щоб ти оперлась на чиєсь плече.

Як добре, що ти завжди є зі мною,

Люблю ж тебе я більше за життя,

Без тебе я себе не уявляю,

Без тебе я не бачу майбуття.

Реклама