Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Осінь, як кажуть, - пора весіль. Пишний
український весільний обряд ще добре зберігається в пам’яті старших
людей, однак усе менше чути на весіллях традиційних пісень, все частіше
замість старшого боярина весіллям керує найманий за гроші. Утім із того
часу, як наші далекі пращури перестали "умикаті собіє жон”, попри
пропаганду "вільного кохання” й громадянських шлюбів, попри постійні
звинувачення у "відсталості”, шлюб і весілля для більшості наших
співгромадян залишаються бажаним ритуалом, а для декого й таїнством.
Часто
трапляється, що наречені та батьки в передвесільних клопотах геть-чисто
забувають розпитати в бувалих як правильно організувати урочисту
частину весільної забави. Особливо часто це трапляється, коли батьки
видають заміж чи женять першого сина чи дочку. В цьому пораднику ми
намагатимемось допомогти вам розібратися із весільними звичаями та
традиціями і дати найголовніші, на наш погляд поради, перевірені
досвідом.
Кожна наречена мріє, щоб на весіллі була хороша погода.
Щоб задобрити небесну канцелярію, здавна радять шанобливо ставитися до
домашніх улюбленців, особливо котів. На Радехівщині є навіть звичай, що
в передвесільний тиждень молода кланяється всім котам, яких тільки
зустріне. Але навіть, якщо ви не переносите на дух котів, у вас є ще
один шанс: в ніч перед весіллям поставте своє весільне взуття на
підвіконня носками на двір. Кажуть, допомагає.
Так, в основному називають процес викупу нареченої. Назва походить від
того, що дорогу перед під’їздом до нареченої перегороджують столом, на
якому обов’язково має бути ікона, пляшка горілки, хліб, м’ясне та
солодке. Браму ставлять, в основному, хлопці, які живуть на вулиці чи в
будинку молодої, далекі друзі чи однолітки нареченої, які не є
запрошеними на весілля.
Історія народної вишивки в
Україні іде коренями в глибину століть . Дані археологічних розкопок і
свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид
мистецтва в Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за
свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині
срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженнях
показали ідентичність не тільки одягові, але і вишивці українського
народного костюма XVІІІ-XІ ст. Арабський мандрівник X ст. н.е. у своїх
розповідях про русів згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль,
пам’ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька
століть, але і цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки
орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали
посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської
культури.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 18.220.42.22
Браузер: 
2025