Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
На дідовому гробі молились горобці. Чогось в сумній оздобі згадалася мені та казка посивіла, що дід оповідав: там сонце дуже гріло й великий змій літав; там сови на спочинку сиділи на даху, і зайці на ялинку - високу і пухку - чіпляли завжди взимку цукерки у садку. У росах запліталась міцна, як дід, коса. Ми разом з ним сміялись, а я така прудка тягнула за чуприну – й чимдуж поміж квіток, а дід палив цигарки і йшов кудись в садок, сідав під вишню збоку й дивився на дівча, що тільки й те хотіло, що поганять квача, хотіло казки й байки, й зернят без шкаралуп, що, сівши на коліна, брало з дебелих рук. А дід сміявсь й сміявся, а часом й реготав. Тепер вже не сміється, лежить собі між трав. Та часом на могилі молились горобці, й ішло дівча доросле з квітками у руці.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 3.133.122.95
Браузер: 
2024