У неділю по шавлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок — снопів сорок, а в середу — по череду, а в четвер — по щавель, у п'ятницю — по дяглицю, у суботу — на роботу.

Понеділок — шевський празник.

Понеділок і п'ятниця важкі дні, вівторок і субота — легкі.

У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.

Вівторок — щасливий день.

На вівторок зібралось бід сорок.

Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.

Гуляла середа, як ще була молода. Знає пес середу.

Не сунься середа наперед четверга, бо ще і п'ятниця буде.

Середа у нас аж до п'ятниці.

Середа і п'ятниця — четвергу не указчиця.

Скривився, як середа на п’ятницю.

То ще не біда, що без риби середа.

Як прийшла середа, то вчепилася біда.

Згоджусь я тобі не тепер, то в четвер.

Краще тепер, як у четвер.

Не тепер, як у четвер.

Як не тепер, то в четвер.

Не попередить четвер середи.

Хто в четвер скаче, той у п'ятницю плаче.

У нього сім п'ятниць на тиждень.

Довша п'ятниця, як неділя.

Хто в п'ятницю скаче, той в неділю плаче.

Субота — вся робота.

Субота не робота, а в неділю нема діла.

Субота — не робота: помий, помаж та й спати ляж.

Коло суботи все багато роботи.

Йому щодня неділя.

Неділя — день вимушеного безділля.

Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.

Сховай слабість на неділю, бо тепер робота є.

У неділю: «Гоя, гоя!», в понеділок: «Голівонько моя!»

Через день — то й неділя, через хату — то й весілля.

Як неділя, то й сорочка біла.

Реклама