Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Якось-то
лукавий заспорився з богом, що вип'є всю воду і поїсть увесь пісок на
землі. Ото й почав пити воду та жерти пісок. Коли напився він води та
нажерся піску, то його страшенно роздуло, і він почав блювати: летить
та блює, летить та блює. Понаблював високі гори, болота. А коли його
підпирало кілком під груди, тоді він падав на землю, качався по землі
черевом, бився руками й ногами і ото там повибивав цілі долини і
глибокі провалля. Так лукавий спаскудив чудову божу землю горами та
проваллями. І оті скелі та гори, які понаблював сатана, росли б бог-зна
доки, та вже святі Петро та Павло, як ходили вони по землі, закляли їх.
Ото з тієї пори вони й перестали рости. Ото ж після того господь
посвятив землю і почав одпочивать після своїх трудів.
***
З богом заспорився ідол. Ідол став казати: — Землю, яку ти зробив, таку саму і я проізведу... Таку саму зроблю, іно но схочу, то й зроблю,— так ідол каже. Ото
й почав ідол робити землю. Це опуститься в море, аж на саме дно
опуститься, вхватить землі в пащеку і з тею землею наверх. А море
глибоке, поки-то вийде він наверх — вода геть вимиє землю з рота. Не
можна винести землі з собою. Що не робив ідол, так нічого не помагає:
поки вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота. Допіру
ідол до бога. Каже перед богом: «Так і так мені стається, не попаду з
моря землі винести». «То-то,— казав господь,— винесеш землю з моря, оно
скажи: «господи, благослови!» Ідол промовив «господи, благослови»,
пуринув на дно моря, набрав землі і виніс її наверх. З теї-то землі
пішли гори і каміння. Що бог создав, те рівне, чисте, а вже що ідолове,
так саме каміняччя — і гори, і всякі викрутаси. То ідол такого
понаробляв.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
35. Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудростi не навчився.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 18.221.239.148
Браузер: 
2024