Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Жив собі чоловік та жінка, які мали сина і дочку. Дочка була
найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її собі за жінку. Після
цього брат пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила і
вибігла до нього та й каже: «Сховайся в льох, бо як прийде сонце, то
запече тебе». Брат швиденько заховався в льох. Коли прийшло сонце, то
воно роздягнулось і повісило свої ризи на льосі та й пішло в хату.
Сестра, побачивши, що сонце повісило ризи, швиденько побігла до брата,
який чуть не вмер від жари. Тоді сестра відлила його водою і вони пішли
в хату. Вони привітались з сонцем, посиділи, поговорили, а тоді сонце
просить брата, щоб він пішов за нього на небо хоч на один день. Він
згодився, надів ризи і пішов на небо. Коли виліз, то він пішов на ті
місця, де сонце снідає, обідає та вечеряє, побив миски, порозкидав
ложки; зловив вітра та мороза, набив їх за те, що перешкоджали йому в
дорозі. Злазячи з неба, поламав драбину; прийшов до хати, де спало
сонце, скинув ризи і разом з сестрою втекли. Коли сонце встало і хотіло
скоро вилізти на небо, то ніяк не можна було. Поки воно лагодило
драбину, то брат із сестрою вже втекли. Сонце побачило безладдя на небі, було цілий день голодне, то так було розсердилось, що цілий тиждень не показувалось людям.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
34. Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 3.17.174.239
Браузер: 
2024