Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Колись дуже давно, а де саме — невідомо, та трапилась велика
посуха; така посуха, що не тільки в річках та озерах, а навіть і в
колодязях повисихала геть-чисто вся вода, і люди без води почали
хорувати та мерти. В тім краю, де ото трапилась така посуха, та жила
одна вдова, а в тієї вдови була всього-навсього одна дочка. Захорувала
вдова без води, і дочка, щоб не вмерла її мати, взяла глечик та й пішла
шукати води. Де вона її шукала, хто її знає, а тільки десь-то найшла.
Набрала в глечик і понесла додому. По дорозі натрапила на одного
чоловіка, що вмирав без води; дала йому напитись і тим одволала його од
смерті. Далі натрапила вона на другого, такого ж саме; потім на
третього, четвертого і, в кінець, на сьомого. Всім давала пити і всіх
одволала од смерті. Води зосталось у неї тільки на самому денці.
Йшла вона, йшла та по дорозі сіла відпочивать, а глечик поставила коло
себе на землю. Коли в той час де не взявся собака. Хотів, мабуть, теж
напитись та й перекинув глечик. Коли перекинувсь той глечик, то з нього
вилетіло сім зірок великих і восьма маленька та й поставали вони на
небі. Ото ті зірки і єсть «КІВШ», або душі тих людей, що
дівчица їм давала пити, а восьма маленька (дід показав близько біля
«Воза» маленьку зірку), так то душа собаки, що перекинула глечик. Так
ото бог на те їх і поставив на небі, щоб усі люди бачили, яка щира була
тая дівчина, а за її щирість бог послав дощ на ту країну.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Колись дуже давно, а де саме — невідомо, та трапилась велика
посуха; така посуха, що не тільки в річках та озерах, а навіть і в
колодязях повисихала геть-чисто вся вода, і люди без води почали
хорувати та мерти. В тім краю, де ото трапилась така посуха, та жила
одна вдова, а в тієї вдови була всього-навсього одна дочка. Захорувала
вдова без води, і дочка, щоб не вмерла її мати, взяла глечик та й пішла
шукати води. Де вона її шукала, хто її знає, а тільки десь-то найшла.
Набрала в глечик і понесла додому. По дорозі натрапила на одного
чоловіка, що вмирав без води; дала йому напитись і тим одволала його од
смерті. Далі натрапила вона на другого, такого ж саме; потім на
третього, четвертого і, в кінець, на сьомого. Всім давала пити і всіх
одволала од смерті. Води зосталось у неї тільки на самому денці.
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 18.223.108.134
Браузер: 
2025