Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Через наше село протікає річечка Тива. Несе вона свої води до Гірського Тікача, а Гірський Тікич до Південного Бугу. Звідки ж пішла ця співуча назва — Тива, Тивонька?
А було це дуже давно. На місці теперішнього села ріс дрімучий ліс. У лісі жило невелике плем’я, яке славилося войовничістю і своїм незалежним характером. Окрасою племені була дівчина на ім’я Тятива. Здавалось, перед її красою навіть сонечко хмурилось. Хороша слава про дівчину-красуню розійшлася довкола. І вождь сусіднього племені захотів її вкрасти. А що племена ворогували між собою, то ясна річ, що даром дівчину їм не взяти.
Одного разу, коли Тятива збирала в лісі ягоди і гриби, на неї напали чужі люди. Дівчина тікала від погоні. Гілки дерев били по її обличчю, чагарники рвали одяг, босі ніжки ранили тернові колючки.
Не змогла втекти Тятива, упала від ворожої стріли, мов підкошена. І сталося чудо. Там, де впала дівчина, зажебонів маленький струмочок. До нього приєдналися сотні струмочків-сльозинок і утворилась річечка.
Даремно у племені чекали на дівчину, лише річка жебоніла до них прохолодною водою, яку вони назвали Тятива.
Перші букви від слова Тятива загубилась в глибині віків, а залишилась тільки назва — Тива. Ця річка є окрасою села. І несе вона свої води до Гірського Тікича.
Записано в с. Хижні Жашківського району
від Олійник Катерини Григорівни (1950 року народження).
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 3.133.159.116
Браузер: 
2025