Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
У сиву давнину, коли довкола буйно росли дивовижні дерева, квіти і трави, на сонячній розлогій долині жили два сусіди: Горган і Бескид, і були у них дочки-красуні, подруги нерозлучні, навіть імена мали однакові, Бистрянка чорноока і Бистрянка синьоока. На день, на годинку їм важко було розлучитися. І як тільки покажеться перший сонячний промінчик біжить Бистрянка чорноока до обійстя Бескидів і несе в долоньці тільки-но зірвані лісові ягоди своїй подрузі синьоокій. Не залишалася в боргу і Бистрянка синьоока: біжить від обійстя Горганів з великим кошиком грибів, несе своїй чорноокій подружці.
Але наступила одного разу чорна хмара: посварились два сусіди, два статні газди Горган із Бескидом і заборонили зустрічатися подружкам. Важко зрозуміти юним серцям цю безглузду заборону... Як пташки у клітці почувались вони у батьківських обійстях. Одного дня не витримали розлуки Бистрянки і побігли назустріч одна одній. Розсердився грізний Горган і кинув навздогін своїй дочці топірець...
Здригнулася земля... І виріс на очах у дівчини велетенський гірський масив з кам'яними осипищами.
В цей самий час угледів невблаганний Бескид свою дочку, котра, збиваючи ноги, намагалась знайти дорогу серед кам'янистих схилів до своєї подруги, і також кинув свій топірець...
Виросли нові групі, вкриті буковими лісами, які вінчались смерековими хащами і високим криволіссям.
Але Бистрянки, не втрачаючи надії, шукали стежки одна до одної: пробиралися хащами, бігли гірськими зворами, та їх грізно розділяли Горгани і Бескиди. Не могли пробачити непослух своїм дочкам батьки, і як прокляття кинули їм навздогін: "Будьте вічні, як час!...Біжіть і не вертайте назад...".
Зашумів буковий і смерековий ліс Бескиду, прогриміли кам'яними розсипами Горгани, а там, де бігли їхні дочки, появились два гірські потічки, які продовжували перекликатись, шукаючи зустрічі. Земля надавала їм сили і наснаги, а в їхніх водах відбивалася синь небес і темінь хащів. Вічні, як час, і біжать, не повертаючись. Люди назвали їх Бистрицями.
А там, де стояли їхні батьки, і по цей час височіють гірські масиви, що так і називаються: Горгани і Бескиди.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 18.191.46.254
Браузер: 
2025