Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Лише сніг зійде, а на луках, на горбах, понад стежками з'являються маленькі білі квіточки. Люди називають їх материнськими сльозами і склали таку легенду.
Тепер такого нема, щоб десь русалки хлопця залоскотали чи якась нечиста сила людей лякала, а раніше всяке траплялося, і чого тільки між людей не наслухаєшся.
Коли спіймали Ісуса Христа і надумали його розіп`яти, почали робити кілки, щоб збити хрест. Тільки вдарять кілок, а він то зламається, то трісне. Стругали, стругали, мучилися, а не могли приготувати всі кілки...
Колись дуже давно жила сім'я, що наполовину осиротіла. Мати з двома дітьми, сином і дочкою, жила в будинку у брата. Діти були ще маленькими і грали на поляні біля будинку, збирали зростаючі ромашки і сплітали їх у вінки. Одного разу Роберт (так звали брата) подорослішав і сказав своїй сестричці, що йому пора стать помічником своєму дядькові, який вже постарів, і сім'я стала для нього справжнім тягарем. І засобирался в дорогу, пообіцявши сестричці принести стільки золота і срібло, скільки було ромашок на цій поляні. Еліза - сестра його, почувши такі слова, почала плакати і відмовляти брата. Але він заспокоїв її, сказавши, що Бог, який доглядає за ромашками і дає їм такий прекрасний зовнішній вигляд, обов'язково потурбується і про нього.
Одного разу з коловерті морської піни з'явилась молода дівчина - Галатея. На березі на неї чекав стрункий і далекозорий юнак Ацис. Він був одягнений в сизо-зелені шати. Але замріяного юнака підстеріг горбатий циклоп Поліфем і розчавив його гранітною скелею.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 18.223.195.30
Браузер: 
2025