Донецьк сьогодні — великий промисловий та фінансовий осередок Східної України, «шахтарська» столиця України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. 

Місто Донецьк протягом стосорокарічної історії змінило три найменування: Юзівка-Сталіне-Донецьк.

І етап - Юзівка.

Перша назва міста походила від прізвища бізнесмена з Великої Британії валійця Джона Юза (Хьюза, Hughes), який у 1869 року розпочав будівництво на території майбутнього міста металургійного заводу з робочим селищем Юзівка, названого на честь свого засновника.. Юзівка виникла як невеличке призаводське поселення і понад сорок років не тільки не претендувала на вищий статус, але навіть — в особі власників Новоросійського товариства — була проти його підвищення.

У травні 1917 року Юзівка, з населенням вже 70 тисяч мешканців, отримала статус міста. Дату заснування селища прийнято вважати часом заснування міста Донецька. 

ІІ етап - Сталіне.

Яким чином виник варіант Сталін, оповідає протокол урочистого засідання Юзівської міськради від 9 березня 1924 року, яке й ухвалило резолюцію про перейменування. Як випливає з цього документа, назву Сталін було присвоєно місту не інакше, як із метою увічнення пам'яті... Лєніна.

Внесена тов. Бергом пропозицію прямо найменувати місто ім'ям Лєніна було різко відкинуто на тій підставі, що вже є Лєнінград, а «таким великим іменем, як Лєнін, розмінюватися не можна». А по-друге, обстоюючи свою позицію, апологети назви Сталін прямо згадали Й. Сталіна. 

На думку тов. Мойсеєнка, «предложение... о перемене г. Юзовки в Сталин... вполне приемлемо с увековечением памяти Ильича, так как последователем ЛЕНИНА является сталь (?!), его же стальним последователем является его помощник тов. СТАЛИН. Это имя дала ему партия, так как он бьіл тверд и непоколебим — как сталь. Мы же должны быть также тверды и непоколебимы, как сталь. Сталь будет нашим символом и всякая попытка ненавистников стальньгх идей тов. Ленина разобьется о стальную стену...».

 Враховуючи також, що в Донбасі «переважає сталева промисловість», закономірно «найменувати м. Юзівку — місто СТАЛІНИМ, а округ та завод СТАЛІНСЬКИМ».

ІІІ етап - Донецьк.

Походження сучасної назви нашого міста —Донецьк—не менш цікаве.

Першою ланкою поміж Дінцем та Донецьком став термін Донбас (Донецький басейн), упроваджений 1827 року в обіг інженером Ковалевським. Він мав суто геологічне навантаження, означуючи багаті корисними копалинами землі, проте по мірі зростання економічної значущості регіону поступово втратив вузькоспеціалізоване значення й почав широко вживатись для означення нового соціально-економічного, а почасти й культурного, простору. На початок XX ст. вживання прикметника «донецький» (басейн, регіон тощо) було настільки ж природним, наскільки і необхідним, тож коли зайшлося про виокремлення Донбасу в окрему адміністративно-територіальну одиницю, над назвою довго не думали. Спочатку прикметник «Донецький» увійшов до назви Донецько-Криворізької республіки, а 1919 року на карті й поготів з'явилась Донецька губернія, яка проіснувала до 1925 року. Первісно її центром став згадуваний вище Луганськ, потім — Бахмут (Артемівськ).

Перша передумова майбутнього перейменування Сталіне у Донецьк виникла щойно 1932 року, коли були повернені до життя великі адміністративно-територіальні утворення, названі областями. Так 2 липня з'явилась Донецька область (що включала території сучасних Донецької та Луганської областей), адміністративним центром якої після деяких вагань між Артемівськом і Сталіне було обрано останній. І хоча 1938 року слово «Донецький» тимчасово зникло з мапи України - указом від 3 червня Донецьку область було розділено на Ворошиловградську (Луганську) та Сталінську (з центром у Сталіне) — згодом процес десталінізації повернув усе на круги своя.

Після XXII з'їзду КПСС та винесення тіла Й. Сталіна з мавзолею (1961) по Союзу прокотилась хвиля перейменувань, яка добігла і наших теренів. Та якщо з назвою області все було зрозуміло — їй просто повернули колишнє найменування, то місто потребувало винаходження імені. Вихід було знайдено настільки ж простий, наскільки й незвичний: утворити назву міста від назви області (як правило, все відбувається з точністю до навпаки!). Указом Президії Верховної Ради УССР від 9 листопада 1961 року це рішення було затверджено.

Реклама