Старі літописи повідомляють, що місто Львів у 1256 році заснував князь Данило Галицький. Однак львів'яни про походження свого міста люблять розповідати романтичну легенду.

Давним-давно на місці майбутнього Львова, у високих гір тулилися маленькі села. Гори були вкриті великими лісами, і селяни успішно ховалися там від набігів ворогів.

Але одного разу відвернулася від них удача, стали пропадати люди. З'ясувалося, що краде їх цар звірів - лев. Він підстерігає тих, хто насмілюється поодинці ходити по лісі, ударом могутньої лапи глушить і з'їдає в своїй печері. Паніка охопила всі села в окрузі.

Одного разу в корчмі з'явився хоробрий лицар, який пообіцяв убити хижака. Він попросив скувати йому лати і меч такої міцності, щоб жодна сила не змогла зламати або зігнути їх.

День і ніч працювали сільські ковалі, але безуспішно. Здавалося, що доля нещасливої ​​місцевості вирішена.
Про цю біду дізнався якийсь мандрівник, який заблукав підкріпитися в корчму біля кузні. Він сказав, що знає як перемогти звіра. Нехай всі юні дівчата вколють голками мізинець і крапнуть по дві - три краплі крові в загальний чан, куди потрібно буде занурити зброю та лати.

Так і зробили селяни. І нічого не змогли зробити левові ікла й пазурі з зачаклованими обладунками. І відрубав чарівним мечем лицар голову найлютішому і кровожерному левові, а потім посадив її на меч і показав людям.

- Ви вільні!

З тих пір і прозвали гору, де сталася ця історія, горою Лева, а місто, що виріс під горою, назвали Львів.

Реклама