Місто Харків засноване в середині XVII століття, але археологічні знахідки свідчать про те, що на цій території були поселення ще в епоху бронзи у ІІ тисячолітті до н.е. Знайдено сліди перебування тут скіфів (VI-III ст. до н.е.) і сарматів (ІІ-І ст. до н.е.); поселення Черняхівської культури (ІІ-VI ст.) Та слов'янське місто Донець, відомий і за літописами, і по "Слову о полку Ігоревім. Місто Донець зруйнували орди хана Батия в середині XIII століття. Однак у ХІІ-XVII столітті нинішня територія Харкова була частиною Дикого Поля, де панували половці, а потім татари.

Є кілька версій походження назви міста. 

Одна з них – легенда про Харитона, 

свою назву місто отримало за ім'ям багатого українця, якого звали Харитон, а в простолюдді Харько. 

З топографічного опису Харківського намісництва 1785 року довідаємося, що на тім місці, де розташоване місто Харків, один із заможних малороссиян по ім’ю Харитін, а по просторечью Харько, завів собі хутір. Від імені Харько нібито одержали свою назву ріка й місто. Поступово по сусідству з Харитоном стали розселятися нові поселенці й Харків-Хутір перетворюється в Харків-Слободу, а потім Вхарьков-Город.

Ось ще одна схожа легенда:

Існує також версія, що ім’я Івана Каркача дало назву місту Харкову. И. Каркач – український козак, перший осадчий, тобто ватажок першої партії переселенців, які розташувалися на височині біля річок Харків і Лопань. Звук «ДО» у прізвищі Каркач міг поступово перейти у звук «X», і вона стала вимовлятися як Харкач. Засноване їм поселення згодом стає містом Харьковим.

 Згідно з іншою версією, свою назву Харків отримав за назвою річки Харків, яка згадується в книзі 1627 року. Більшість же істориків уважають, що своя назва Харків одержала від назви ріки Харків, тому що її згадування зустрічається в письмових джерелах ще до виникнення поселень. Лінгвісти припускають, що слово Харків – це трансформоване «харкобе», що в перекладі з тюркської мови означає «мілководна річка». 

Деякі історики пов'язують Харків з древнім поселенням половців Шарукань, яке знаходилося неподалік від того місця, де розташовується сучасний Харків. 

У 1654 році на пагорбі біля злиття річок Харків і Лопань почалося будівництво потужної фортеці для захисту російських земель, і зокрема Москви, від набігів кримських татар. Фортеця була побудована українськими переселенцями, які, рятуючись від польської шляхти, осідали тут з дозволу московського царя. Фортеця, яка виникла на місці, де зливалися річки Лопань і Харків, мала 10 веж і довжину стін понад одного кілометра. 

Однак за весь час існування фортеці не довелося пережити жодного штурму, жодної облоги. 

Реклама