Когда-то на нашій землі була рівнина, кінця-краю якій не було видно. Рівнина зеленела шовковими травами, вічнозеленими ялинами та соснами, могутніми букамі і ясний, Берест і тополями, по долині текли струмки і річки, багаті дрібної та великої рибою. Владарем долини був велетень на ім'я Сілун.

Коли йшов Сілун, від його кроків земля здригаються. Розповідають, що Сілун був гарним господарем.

Легенда Говерли №1

Барон Янош Нодь з далекого міста довідався, що ніхто з угорців ще не був на найвищій, тоді ще безіменній горі в Карпатах. І надумав він першим підкорити вершину і назвати її своїм ім'ям. Взяв із собою двадцять сильних слуг, кожен зі слуг взяв двох коней для себе і для продовольства і спорядження і рушив у дорогу.....

Легенда Говерли №2

В одному селі жив хлопець, якого прозвали Прут. Как-то заробив він у горах і вирішив не йти додому, а заночувати прямо в лісі. Знайшов собі високу струнку ялина і розташувався під нею. І йому приснився дивний сон ніби прийшла до нього дівчина вся в зеленому і гладить по голові і співала пісню. Він простягнув до неї руки, але вона зникла.......

Легенда Говерли №3

Полюбив Прут Говерлу. Ця любов була радісною для обох. Говерла була дочкою Царя гір і не могла, просто не мала права любити хлопця. Але любов не можна сховати від людських очей. Дізнався про це Цар. Заборонив Говерлі ходити на побачення до Прут.......

В українській міфологічній традиції багато уваги приділялося природним стихіям, явищам оточуючого світу, різноманітним життєвим випробуванням, з якими зустрічається людина, тощо. Причому характерно, що всі ці сюжети максимально наближені до щоденного побуту селян. Утрачаючи своє первісне значення, міфологічні персонажі поступово набували характеру художньо-поетичних образів усної народної творчості (такими є русалка, домовик, водяник, чорт та ін.). Ще однією особливістю У. м. є поєднання християнських релігійних уявлень із язичницькими віруваннями, присутність взаємопереплетених елементів анімізм у, фетишизму й тотемізму.