Око, пролетівши чорне безмежжя впродовж безконечної кількості часу і не знайшовши краю пітьмі, одного разу спинилося. І пустило Сльозу. Чисту-пречисту Росинку. З неї вродилося диво: Першоптах і Першобог - птиця Сокіл. Його золотаве пір'я осяяло непроникну ніч.

Читати далі...

Озеро розташоване у великому карі (льодовиковий цирк, впадина) на північно-східних схилах гори Туркул, на висоті 1750 метрів. Злегка зігнута ванна повторює обрис крутого південно-східного схилу. Довжина озера 88 метрів, ширина — 45, площа 3 тис. кв. метрів.

Читати далі...

Вдавню давнину цвила папороть на Купала вночи о дванадцятій годині. Її ходили шукати молоді люде, і тільки ті могли знайти її, які були закохані перший раз незрадливою любов'ю. Єден молодий хлопець пішов уночи на Купала до лісу і знайшов ту папороть. Вона цвила, як сонце, і блиск давала, як сонячне сяйво.

Читати далі...

Колись, дуже давно, Місяць не був такий, як тепер, а ясний-ясний. На ньому не було ні плямочки. Але злі люди затьмарили його.

Читати далі...

Олекса Довбуш народився в селі Печеніжині Коломийського повіту 1700 року. Народився в сім'ї селянина, який був ковалем і майстром на будівництві церков. Розказують, що Олекса Довбуш не ходив своїми ногами до шести років. Він народився калікою. А в шість років, сидівши на призьбі, він побачив, як душиться у ворині* телятко. Побачивши це, він доліз до того телятка і врятував його. З того часу почав Олекса ходити.

Читати далі...

Був собі парубок та ходив до одної дівки. І мали вони побиратися. Але почалася війна.

Читати далі...

Зібралися батько з сином і йдуть у поле косити. Косять вони, а по обіді виходить з лісу дівчина, взяла грабельки і розбиває перекоси. Вони не говорили до неї, а вона до них не говорила. Коли прийшов вечір, поїхали додому, а вона пішла собі в ліс. Приїхали додому та й розказують мамі, що якась дівчина була.

Читати далі...

Зайшла в гори молодиця аж із Східної України. А це дуже-дуже давно було, ще в горах церквів не було, а по кілька хат було в горах. І як хто помер, то перед хати його ховали. Та молодиця мала з собою дівчинку. А чоловік її помер на тяжку слабість. Прийшла жінка в Карпатські гори, сама собі зліпила під самими полонинами хатинку і вкрила її луб'ям. І дуже тяжко їм було, не було що їсти. А дівчинка сказала:

Читати далі...