Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Чорне море займає площу 442 тис. кв. кілометрів, найбільша глибина дорівнює 2.245 метрам. Море майже на 90% мляво, так як на глибинах, що перевищують 150-200 метрів, вода сильно насичена сірководнем, який вбиває майже всі живі організми. В давнину місцеві племена називали море Темарунда, що в перекладі означає «Темна безодня». Стародавні греки спочатку дали морю назву Понт Аксинський - «негостинні». Але після заснування та розквіту грецьких колоній його стали називати Евксінський - «Гостинний».
У тих місцях, де нині Гурзуф, в давні часи все було покрито дрімучими лісами. Багато звірів водилося в тих лісах: і ведмеді, і олені, і барси. Люди жили тільки на вершині Ведмідь-гори. Там стояв величний замок.
Сучасні дослідження геологів і гідрологів дозволяють приблизно визначити вік Дністра. Формування долини і русла ріки пов'язане з відходом на південний схід так званого Сарматського моря.
Жила колись у селі Вашківцях (Вижницького району Чернівецької області) на Буковині бідна, але дуже вродлива дівчина Анна. Коли виходила в неділю чи в свято на толоку, то сопілки й цимбали аж захлиналися від захвату, а парубків ніби ще одне сонечко осявало.
Якось угорський барон Янош Нодь довідався, що ніхто з мадярів ще не побував на найвищій, тоді ще безіменній горі в Карпатах. Він і надумав собі першим вийти на вершину і назвати її своїм ім'ям. Взяв із собою двадцятеро дужих слуг на конях, кожен зі слуг взяв ще коня, навантаженого харчами та спорядженням, — і рушили в дорогу.
Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця-краю якій не було видно. Рівнина зеленіла шовковими травами, вічнозеленими смереками і ялинами, могутніми буками і яворами, берестами й тополями, текли потічки та річки, багаті на пстругів та іншу дрібну й велику рибу.
Жив на землі казковий богатир, сили нечуваної, сміливості небаченої. Мав він зброю дивовижну - чарівну стрілу. Але не тим стріла славилася, що була з чистого золота викувана, коштовними каменями усипана, а тим, що володіла чудовою властивістю. Достатньо богатирю взяти свій лук, натягнути тугу тятиву - і летіла стріла на край світу з такою швидкістю, що людське око не помічало польоту її. І там, де вона проносилася, спалахував повітря, закипала вода, плавилася земля, гинуло все живе.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
|
Вітаю Вас Гость | RSS
Ви зайшли як: 
Група: Незнайомець 
Стать: 
На сайті: днів
Ти користувач № 0
Особистих повідомлень:
Ваш IР: 3.145.70.60
Браузер: 
2024