Зареєстрованих на сайті: Всього: 379 Нових за місяць: 0 Нових за тиждень: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 З них Адміністраторів: 2 Модераторів: 1 Провірених: 6 Користувачів: 362 З них Хлопців: 153 Дівчат: 226
Різні народи населяли наш край, різні назви давали річкам, урочищам, горам, озерам, осідкам. Плин часу видозмінював назви, трансформовував їх. Нинішні топонімічні словники не завжди вірно відбивають походження населених пунктів. Не виясненою до кінця залишається й назва Вінниці. Тлумачення дослідників часто поверхові та суперечливі.
Виповнилося півстоліття з часу перейменування теперішнього Івано-Франківська. Зі своїх 350 років нинішню назву «столиця Прикарпаття» носить лише останні п’ятдесят. До того часу це місто знали як Станіслав, Станіславів та Івано-Франківськ.
Вважається, що село Зміївка Березького комітату виникло ще у XII столітті. За легендою, записаною етнографом П.Совою, засновником Зміївки був онук Ярослава Мудрого - угорський король Соломон, який на схилі свого життя став пустельником і відбував прощу в березьких лісах. Названа дочка пустельника, покинута дівчина, яку він підібрав у лісі, стала нареченою молодого королівського лицаря, що зустрів її під час ловів. Але дівчина невдовзі померла від укусу змії, і лицар залишився жити відлюдником у хижі Соломона. Після смерті старого пустельника лицар побудував на місці його хижі монастир, а згодом заснував і село, яке назвав на пам'ять про загибель своєї нареченої Зміївкою.
Колись дуже давно, в часи, про які вже втратилася пам'ятка, коло виходу з-поміж гір на широку рівнину Дунайської долини, де лежить місто Мукачево, оселився зі своїм військом чужоземний князь.
Давним-давно на село, яке було розташоване тут, нападали песиголовці. Звичайно, песиголовцями називали татар, бо на шоломах мали роги. Кожний раз, коли вони приходли – розпач, стогін, ніся по зворах і долах. Смуток, біль, кров, пожежу – несли вороги нашим пращурам. Матері оплакували вбитих і поранених, спійманих і відведених у рабство хлопців і дівчат. Спочатку горяни не могли дати рішучу відсіч ворогу. Але йшли роки в селі, тим часом, різ хлопчина на ім.’я Довгай. Всі односельці були здивовані його незвичайній силі. Він міг вирвати дуб з корінням і відкинути далеко, перемогти ведмедя, а як швидко бігав Довгай, як лань.
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.